Малюк бере ключ, вставляє його у дверцята, пробує повернути… і раптом двері відкриваються. А всередині — маленький сюрприз: тваринка, яку хочеться дістати, роздивитися і знову заховати.
І так знову і знову.
Сам процес відкривання дуже захоплює: ключ потрібно правильно вставити, провернути, прикласти трохи зусилля. Для дитини це як «справжня» дія — не просто кнопка, а механіка, яку потрібно зрозуміти руками.
Кожні дверцята різні — інший колір і форма над нею. Всередині — тваринка такого ж кольору, що допомагає дитині легко знаходити відповідність.
У наборі:
пташка
рибка
цуценя
кролик
кошеня
Дитина поступово запам’ятовує, де яка тваринка знаходиться, і починає відкривати дверцята вже цілеспрямовано.
Один із варіантів гри — «мемо»:
сховати тваринок, закрити всі дверцята і спробувати запам’ятати, де хто знаходиться, а потім знаходити їх без підглядання.
Це іграшка, до якої повертаються багато разів:
відкрити → подивитися → закрити → почати знову.
Вона добре працює як самостійна гра — дитина може довго займатися сама, відкриваючи і закриваючи дверцята. І так само підходить для гри разом: можна шукати тваринок, рахувати дверцята або вигадувати маленькі історії.
